враження

спогад залишається, коли ти щось проживаєш. а ще залишається враження. воно живе у тобі спогадом. він буває сильним, а інколи таким слабким, що аж просвічується, мов приміння у воді

коли прокидаєшся у пізності, сонному здається, що твоїм тілом не ти керуєш, а лише спостерігаєш і дуже добре відчуваєш, аби потім забути після повернення до сну своє подивування. але забувається не все, лишається найважливіше, дуже тихе, плесом витисане на воді, відхоплене поштовхом весла й підсвічене сяйвом твого серця


як посію рожу да над водою,
чи не піде дощик стороною? 

стороною дощик, да стороною
та й на мою рожу червоную.

та на мою рожу червоную,
та на мою м’яту кучерявую.
розверни весло
сплав на байдарках по дністру, незвесько-заліщики,
серпень 2021 року


ті дні були наповнені українською піснею,
вібраціями,
що промовляють 
твоїм голосом 

You may also like

Back to Top